неділю, 7 квітня 2013 р.

Мисливці на гангстерів: сучасне кіно про минулі деньки



Багато знавців порівнюють «Мисливців на гангстерів» з «Недоторканими» (1987), «Обличчя зі шрамом» (1983), «Хрещеним батьком» і навіть «Ворогом суспільства» (також «Джонні Д», 2009) мені ж цей фільм здався абсолютно особливим, зовсім не схожим на інше гангстерське кіно. Скоріше це супергеройський комікс, знятий в сучасному стилі, на кшталт «Темного лицаря» чи ще якихось картин, про непереможних захисників закону.


вівторок, 19 березня 2013 р.

Нове європейське кіно «Янгол-охоронець» (Schutzengel) від Тіля Швайгера


Фільм «Янгол-охоронець» можна назвати сімейним для Тіля Швайгера, адже він виступив режисером, продюсером, доклав рук до сценарію та знявся в головній ролі разом зі своєю донькою Луною.
Фільм знятий відверто під Тіля, наприклад постійні жарти над його віком, адже зараз актору та режисеру дійсно 49.
Вслід за тенденцією повернення старих зірок в Штатах, Німеччина не пасе задніх. Адже Швайгер запросив до свого творіння цілу плеяду німецьких акторів: Каролін Шух, Моріц Бляйбтрой, Хайнер Лаутербах, Райнер Бок, Ральф Херфорт, Тім Уайлд, Аксель Штайн, Міккі Хардт та ін.

неділю, 17 березня 2013 р.

Плідна взаємодія акторського складу та знімальної групи в фільмі Коліна Треворроу «Безпека не гарантується» (Safety Not Guaranteed)



«Безпека не гарантується»  - фільм, який дійсно зачіпає за живе. Справжня лірика та загадковість, талант режисера та акторського складу можуть зробити з малобюджетного фільму, справжній кіно-шедевр – кращий «драматичний фільм» за версією кінофестивалю Санденс 2012, хоча це і не «Кани», не «Оскар», і навіть не «Молодість», але його критики одні з найавторитетніших в області незалежного кіно. Цей фільм надихає та дійсно заслуговує уваги.
В умовах обмеженості бюджету Колін Треворроу в першій своїй серйозній роботі, високо стартує – зробивши ставку на талановитих акторів та неочікуваний, загадковий та деколи навіть абсурдний сценарій від Дерека Конноллі. 

суботу, 16 березня 2013 р.

Broken city (Місто пороку/Зруйноване місто) – справжній детектив без зайвого шуму


Останнім часом в Голлівуді стало популярним робити фільми на тему виборів: знімаються картини абсолютно різних жанрів, котрі показують всі закулісні перипетії перегонів (брудна політика, корумповане місто). Для пересічного українця ці сюжети є близькими, адже де як не у нас, життя є настільки заполітизованим як в Штатах. Брудна білизна політиків часто спливає за рахунок приватних детективів та папараці.
Певно про це подумали і  Аллен Хьюз та Браян Такер і вирішили створити на основі цього сюжет  своєї картини. Фільм можна назвати кримінальним детективом чи політичним трилером. Песимістичний сюжет, часті спойлери та незліченна кількість слів на букву  “F” наближають картину до нуару 60-70х років. Іноді такі фільми звуть нео-нуаром, на зразок «Драйву» (2011) чи «Виправданої жорстокості» (2005) .

середу, 13 березня 2013 р.

Перехідний вік вдруге чи криза середніх літ в комедії Джуда Апатоу «Кохання по-дорослому» (This is 40)


Фільм «Кохання по дорослому» ще до його виходу був афішований, як спін-офф «Трішки вагітна» (2007). В фільмі є багато відгуків до попереднього. Але я, все ж, вважаю фільм повністю самобутнім та незалежним. Ці картини спокійно можна дивитися в зворотному порядку.
Про що ж це кіно? Один з персонажів фільму відповів на це питання – цей фільм про «парочку з реклами банківських кредитів», це фільм про кризу середніх літ, такої собі ідеальної американської сімейки, яка переборює різного роду обставини та перешкоди, котрі встають на їх шляху до сімейного добробуту.


неділю, 10 березня 2013 р.

Фільм «Метро»: російська катастрофа світового рівня


В пострадянський період не можу згадати пристойного роду фільмів-катастроф на теренах СНД.
З радянського доробку нам дісталися відмінні драматичні фільми «34 скорый» (1981) з аварією на залізниці і «Екипаж» (1979) з трагедією в небі. Можна згадати й «Прорив» (1986) пафосний фільм про ліквідацію аварії в Ленінградському метро 1974 року, який є своєрідним прототипом для «Метро», опосередковано впливає на сюжет фільму, в сюжеті якого безпосередньо згадується про події тих років. Отже СССР беззаперечно був одним із лідерів в цьому жанрі в минулому столітті.
Росіяни відмінно вміють знімати драми, а от аварії глобального масштабу не зовсім. Іноді проявлялися спроби зняти щось варте, але як буває в нашій країні то бюджету не вистачає, то спеціалістів, то сценарію. І ось, неочікувано, ці фактори об’єдналася під крилом Антона Мегердичева. Російський кінематограф просто таки вистрибнув зі своєї сорочки, народивши феєричний фільм катастрофу «Метро», з захоплюючим сюжетом, реалістичною постановкою, гарним саундом якісними спецефектами та потрясною грою акторів.

суботу, 9 березня 2013 р.

Тяжке життя елітного клубу кіллерів в умовах кризи американської економіки, у фільмі Ендрю Домініка «Killing Them Softly» («Вбий їх тихо» , чи «Пограбування казино» в Російському прокаті)



Почувши назву «Пограбування казино», глядач інтуїтивно очікує кіно про гучну аферу чи невеликого детективного екшену, на зразок «Одинадцяти друзів Оушена» чи «Пограбування по італійськи», в крайньому разі «21». Фільм з такою назвою можливо і заслуговував би на Оскара,  та аж ніяк не на «Пальмову гілку»  Канського фестивалю, а от фільм з назвою «Вбий їх по тихому» заставляє задуматися відразу після почутої назви.

Відчуваєш себе не зовсім нормальним? – дивись «Сім психопатів»



Кривава сатира та міжособистісні конфлікти — ось фішка неймовірного Мартіна МакДони. Починаючи з п’єси «Людина-подушка», і аж до «Однорукого зі Спокана» його твори починаються з одного приміщення, з натовпом колоритних людей готових любити, ненавидіти та навіть повбивати одне одного, і цих поворотів сюжету вистачає до самого фіналу. Ці взаємозв’язки дуже нагадують шедеври славнозвісного Соркіна («Соціальна мережа»).
 А от зі свого першого повнометражного фільму «Залягти на дно у Брюге» автор розуміє важливість екшену для типового глядача, він запозичує ці мотиви у Тарантіно, з яким його часто порівнюють, але не залишає свого фірмового сюжету заснованого на конфлікті. В «…Брюге» безглуздість та повна фатальність сюжету зливаються з якоюсь витонченою комедійністю, це неповторне явище викликає повне захоплення глядача, ця тема розвивається і в «Семи психопатах».
Починається фільм з неймовірного чорного гумору, з відтінком Тарантіно, та це лише початок, на екрані з’являється неймовірно загадковий персонаж «бубновий Валет»… I понеслась…